ВС Украины

Увеличение накала войны на истощение к Марту это уже вопрос решённый. Я приветствую это дело конечно, и неплохо бы выйти на двузначные числа 200х у наших восточных друзей. Главным представлением будут как раз регуляры. Орки это всего лишь прокладка, и главной целью я считаю именно пожарные бригады русских. Понятно что без маневренных действий разбить их нельзя, однако любые существенные потери ухудшат их мораль, даже если не снизят накал (так как посылающие в Кремле скорее начнут мобилизовать бабушек чем дадут на попятную).
 
Увеличение накала войны на истощение к Марту это уже вопрос решённый. Я приветствую это дело конечно, и неплохо бы выйти на двузначные числа 200х у наших восточных друзей. Главным представлением будут как раз регуляры. Орки это всего лишь прокладка, и главной целью я считаю именно пожарные бригады русских. Понятно что без маневренных действий разбить их нельзя, однако любые существенные потери ухудшат их мораль, даже если не снизят накал (так как посылающие в Кремле скорее начнут мобилизовать бабушек чем дадут на попятную).
по разному может быть, война на истощение мне кажется не козырь Украины ,тем более ...выборы плятские будут
 
Что за ромбик по центру и что означает изменение цвета рисок?
Изменение цвета для контрастности. Обычное дело для камер, например дата и время могуть быть белыми или чеёрными в зависимости от того что отражается на экране.
 
Главным представлением будут как раз регуляры.
Моторизованные из 58-й армии снова потянулись на Ростов.



Все “Тамбовы” (позывной на время украинской командировки) становились командармами 58-й, и Кузовлев, и Никифоров. Со своей техникой в "командировки" из этой армии ездили 8 омсбр, 17 омсбр, 18 омсбр (сейчас 42 мсд), 19 омсбр, 136 омсбр, 100 орбр, 291 АртБр, прикрывали своих 67 зрбр, возили своих 78 ОБрМТО. Но каждый раз возвращались обратно на Кавказ, долго оставлять без присмотра взрывоопасный Кавказ русские не рискуют.
 
по разному может быть, война на истощение мне кажется не козырь Украины ,тем более ...выборы плятские будут
Здесь снайперская жиза
Снайпера
#choopeekwarstories

- Чупа!
- Га?
- До нас снайпера заїхали.
- Які?
- ССО походу.
- Як вгадав?
- каски модні, купа чумаданів з доп обладнанням, ружжа в чохлах.
- дк може то правачі?
- нє, не правачі. Правосєки дуже чисті і в новесеньком камуфлі. А ці - в такому ж затасканому як і ми.
- ніхуя собі ти развєдчік.

Через 3-4 години до нас в двері постукався їх вождь.
- а хто тут Чупік?
Отак всігда, не "пацани ви хто?", не "хто у вас старший?". А "хто тут Чупік". Знають, шо тут живе одморозок який за любий кіпіш кромє голодовки. Я так скоро звьоздну болєзнь зловлю.
Інколи я уявляю собі це так:
Я сиджу за столом і нажмакую свого кота Боніфація, відкриваються двері і починає награвати мотивчик "Хрещений Батько".
І я гостю кажу: ти просиш дозволу на відстріл сєпарів, але ти просиш без уваженія.
Але музика не грає. І два тижні назад Боніфацій замерз насмерть, собаки розірвали його тіло і я закопав його трупик. Біля дороги. Так і не зробивши хреста.
- привєт.
Каже він.
- здоров був.
- ми тут поработать приїхали. БРка є і всі діла.
- та всьо равно мені на ту БРку. Но то шо є - добре. Менше гємору. Якщо когось з вас захуярять.
Я починаю по дибільному реготати і мій співрозмовник пару раз хіхікає. Свій чувак, дибільний гумор розуміє.
- шо у вас є?,- питаю його.
- та почті всьо. А які тут дистанції?
- нуу ееее. Дивись прейскурант: *Витягую карту* отута - пастаянно дибіл лазить. Мєлькає 5 секунд. 1300. Тут - іногда. 600. Тут пару раз в день - 1100. І так далі.
Я механічно називаю де вони рухаються, скільки часу їх видно, як часто з'являються.
Через кілька днів вони прийшли на опорнік. Показую: ходять отут. Отут просвєт в вєтках. Тут і лови. Побачиш як буде йти зправа наліво, зліва направо зловить не встигнеш.
Сидів і курив. Згадував де сєпари бачать нас як ми йдем. Отам мєлькаєм 3 сєкунди. В'їбе канєшно. Но шось пока телята.
Не той вже сєпар пішов. Ох не той. Бувало забараниш придурка і всьо... Приїде танк чи беха і давай пиздов давать. Чи птури по бойнічкам літають, агси сиплять, мінамьоти. А зараз - хуй. Убив одного, через тиждень другого - ніхуя. Даже вже на провокації не ведуцця. Постріляв по ним - хуй в отвєт шворкнуть. Оце зара снайпєра ше одного йобнуть і всьо. Опять бігати начнуть. Опять скучно. То шо йобнуть не сомнівався. Толкові тіпи. Вже бачились і не раз.
А раньше... Раньше було луччє. В 18 часов як стемніє, анал карнавал як начнецця... І до 00. Поки не набридне. Толку нема, стрільби дахуя. Весело. Потом появилась дашка з начніком, ми навчились вночі на вспишечки стрілять і всьо. Желаючих вийобуватись не стало. Ото бехами чи чим повеселіше.
Раньше було лучче.
Почулось два постріли. Бах. Потім бах.
- ну шо?
- готов.
- заєбісь.
Пішов і зарядив КПВТ. Навів на точку де жмур лежав. Жду. Зара тянути начнуть. Хуй пападу. З КПВТ ше не стріляв особо. А КПВТшнік в одпускі. Но страху нажену...
Палив в оптіку. Через 10 минут набридло.
Сів і куру. Підійшов снайпер:
- слухай, а чо кіпіша нема? Ні мєдічки? Ні стрільби? Ніхуя.
- а вони ше і не знають шо його їбанули.
- як так?
- а отак. Піди по нашій тропінці. Стань десь і кури. І засікай скільки часу пройде коли когось зустрінеш.
- нє, ну вистрєл був.
- і шо? Тут кожні 15 минут хтось стріляє. Всім похуй. Поки в подвіррі стрілять не начнуть, ніхто нать з хати не вилізе.
- панятно.
Щоб зекономити час попизділи за ружжа, оптіки. Я троха випитував про всякі поправки. І інші речі.
- блін. Ти тут по району дахуя знаєш. Чого сам з ружжа не стріляєш?
- чесно? Настрєла нема і боюсь промазать. Стидно аж. Да, з часом всьо буде дуже гут і навчуся, і сєпар заклює, но боюсь промазать. А так - вам інфу передам а ви вже вєрняком спрацюєте.
- дк учись. Вон полігон який!
- я знаю. Но психологічно страшно. Хз даже чого.
Пройшла майже година. Оживилась радєйка.
- Чупік йди додому.
- дооообрееее мааам.
Я розрядив кпвт. На прощання глянув в оптику і побачив як три козломордих шустро підняли жмура і поволокли і окопи.
Я плюнув собі під ноги. Ось чого я, сука, не стріляю. Бо вєчно не везе. Кожен сука день ходив з ружжом і пас в одном місці тіпа. Через тиждень перестав. Один день не взяв ружжо. Тіпуля виліз і начав копать
Сууууукааааааааа. Поки на-хату-з-хати, поки вмостився і накрутив барабанчик - тільки голову побачив, що плавно спускалася.
Сукааааааааааа.
Опять два тижні з ружжом в обнімку. Ніхуя. Уїхав на день в місто - цілий день те падло там рило.
І таких випадків купа.
Може до бабки сходить? Одшепче?!


На фото: мучєнія в пристрілці ПКМН з Арчером.
Выделю

Не той вже сєпар пішов. Ох не той. Бувало забараниш придурка і ... Приїде танк чи беха і давай пиздов давать. Чи птури по бойнічкам літають, агси сиплять, мінамьоти. А зараз - хуй. Убив одного, через тиждень другого - ніхуя. Даже вже на провокації не ведуцця. Постріляв по ним - хуй в отвєт шворкнуть.

На истощение - и русским непросто. А у русских еще Кавказ, Талибан в Средней Азии за жопу покусывает, а впереди еще в гонку вооружений против Китая и против США.
 
Здесь снайперская жиза

Выделю

Не той вже сєпар пішов. Ох не той. Бувало забараниш придурка і ... Приїде танк чи беха і давай пиздов давать. Чи птури по бойнічкам літають, агси сиплять, мінамьоти. А зараз - хуй. Убив одного, через тиждень другого - ніхуя. Даже вже на провокації не ведуцця. Постріляв по ним - хуй в отвєт шворкнуть.

На истощение - и русским непросто. А у русских еще Кавказ, Талибан в Средней Азии за жопу покусывает, а впереди еще в гонку вооружений против Китая и против США.
На самом деле по-разному. Стрелковым и агсами противник работает бодро и начинает сам, как правило, особенно ночью (у них с ночниками плохо, потому балуются прострелами и стрельбой на любое "показалось"). При начале перестрелки нормальные подразделения у них бодро занимают позиции и наращивают калибры первыми вплоть до 82. Но тяжёлым баловаться перестали, кроме ПТУРов, и то, походу имеют передвижные группы и кошмарят ими фронт. Со снайперами у них туго, работают явно прришлые и недолго.
Вообще ситуация сейчас необычная, противник продолжает стстемно напрягать передок, как описал выше, но выхватив ответку не подключает танки и арту, а начинает вопли в СМИ и усиленно жалуется в ОБСЕ.
 
Оттуда же

Окопна аналітика окопної війни #choopeekwarstories

Частина 4. Снайпінг і контрснайперські дії. Частина перша. Як ховатись.

Основна причина смерті під час окопної війни це куля що потрапила в голову. Причина дуже проста: всі сидять в окопах і висовують лише голову/частину тушки для поспостерігать/пострілять. І ловлять кулі саме в ці частини тіла.

Більше половини втрат це ще і небойові втрати, але ми зараз про бойові.

Ітак - снайпери.

Хто такий снайпер? Якщо коротко то це хитре, мотивоване, терпляче падло зі зброєю з якої він влучно стріляє. Це може бути і снайперська гвинтівка, і автомат, і важкий кулемет. Як правило це снайперські гвинтівки. Вони, банально, точніші. З них снайпінгом займатись легше.

Снайпери здатні ефективно стріляти (і влучати) до 2х км. Залежно від зброї. В основному - я б взяв 1,5км. І ще 500м для страху зверху. Отримаєм 2км. Так, є профі що здатні шпулькати на дистанції і вище 1,5-2 км. Але це вкрай поодинокі випадки.

І як же нам бути? Між позиціями, місцями, і по 100 метрів буває. А до позиції ще йти і йти. І хатку ж нашу тіранить буде ірод.
Буде. Обов'язково буде. Якщо побачить. І тут ми підходим до головної корови всіх антиснайперських дій - маскування.

Коров, доречі, дві. Це маскування і захист.

Почнемо з маскування: снайпер не повинен вас бачити. Для цього ви маєте продовбати траншеї, накидати кущів, насадити дерев, натикати маскувальних сіток усюди де ворог може вас побачити. Не побачить - не уб'є.

Це просто. Береш і робиш. Риєш траншею. І ходиш по ній. Десь є прольот в зєльонці - затикай його кущарами чи в туман повісь там сітку. Просто як ніколи. Але всім ліньки.

Війна це рух, друже, смерть забирає лінивих.

Отже, шлях підходу ти перекрив. Тепер перейдемо до ваших позицій.
Все спостереження і шпулькання раджу проводити з ДЗОТів. А їх ще треба побудувати. Частину окопів лиши відкритими. Згодиться. Окопи мають бути вище голови, стеля - 1-2 накати і півметра-метр землі зверху. Стіни - не менше метра-двух.

Як снайпер помічає вас?

1) рух. Рухому ціль побачити найлегше. Ходіть де вас не видно.

2) колір і силует. Не носіть жовті оченята на касці, плащ і лопати з оранжевими ручками там де ви не хочете щоб вас помітили. Це шкідливо для здоров'я. Не стирчіть на видноті в модному камуфляжі.

3) світло. Не куріть висовуючи морду в амбразуру. Перекривайте доступ світла в ДЗОТи за допомогою одіял. Щоб світло було лише з амбразури. Так, це темно як піздєц. Слідкуйте щоб позаду вас фон був такого ж кольору як і ви - багнюки.

4) тепло. Привіт тому вилупку з теплоприцілом!!! В мене теж вже є такий, сука ти тупа!!!

Як не бути поміченим ви всі знаєте. А ось як сховатись від ночніка і тєплака? Легко. Дуже легко.

Ночнік дуже чуттєвий до світла. Постріли з пламєгаса він все одно бачить. Трассєри світять як скажені. Телефон (особливо смартфони) освітлює все в радіусі кількох метрів. Курящого (нать в ладошку) він бачить за 1 км.

Все дуже просто - не світіть там де не треба. Не куріть зверху, не куріть у вікнах, амбразурах. Не стріляйте від нєхуй дєлать. А якщо і нада паштрілять - пустив два одиночних і дьору. І раніше як півгодини з тієї амбразури не стріляй.

Теплоприціл. Від теплаків ховатись важко. Можна не курить і не тицять телефон. А не виділяти тепло... Навряд чи вийде. Принаймні поки ти - живий
:)
Але в умовах окопної війни - це легко як ніколи. Вставляєш в амбразуру шмат карємата, вирізаєш в ньому дзюрочку і вставляєш туди свій тєплак/ружжо з тєплаком. І хуй він тебе побачить.

Також пам'ятай, що зброя при стрільбі нагрівається. І свій улюблений кулемет не залишай у бійниці.

Ще лайфхак - тепловізор з функцією вай фай. Сидиш в затишному окопчику, а тєплак на штативі дивиться куди треба. І видає картинку на телефон чи окуляри. До чєго дошол прогрес.

Шукай інші варіанти як спостерігати не висовуючи свою дорогоцінну голову.
 
Дальность работы снайперов противника сильно преувеличена.

У противника на вооружении стоит по прежнему СВД, которая со штатной оптикой среднему снайперу позволяет работать до 350 м по неконтрастной цели и до 500-600 по контрастной. С заменой оптики на современную эти дистанции увеличиваются до 650 и 850 м соответственно, но ля очень и очень квалифицированного стрелка. Обычно это 450 и 650 м соответственно.

Винтовки АСВК у противника замечены, но системой их применение не является. И эффективная дальность работы у них на удивление 1000 м, что для 12,7-мм снайперки маловато. То, что принимают за снайперский огонь 12,7 мм на дистанциях в 1,5 км обычно работа из Утеса с оптикой, это неприятно, но не так страшно, как работа снайпера. Крупнокалиберные самоделки, которыми хвастается противник абсолютно неэффективны, как снайперское оружие.

Тепловизионные прицелы у противника редкость и это в основном белорусские, с эффективной дальностью ведения огня до 600 м максимум (реально чаще 400-450 м).

По опыту, реальное поражение целей снайперами противника зафиксировано на дистанциях 200-500 м по хорошо видимым цеоям для уалибра 7,62 и до 800 м для калибра 12,7, преимущественно днем.

Основные причины поражения снайперским огнем: плохая маскировка, отсутствие ходов сообщений между позициями, пренебрежение л/с и командирами получением и использованием перископических приборов наблюдения (ТР, АСТ, ПИР).

Пы.Сы.: наши снайпера резко превомходят коллег с той сороны по эффективным дальностям и результативности работы, но это следствие целого комплекса факторов, от распространения современных винтовок (от .338 до .50) и ДШК-ТК с оптикой и качественных прицелов к ним (включая военные тепловизионные), до большего количества у нас подготовленных снайперов-высокоточников.
 
Последнее редактирование:
Кстати, это не значит, что СВД - плохая винтовка. на сегодня это лучшее оружие в своем классе (винтовка для марксмана, пехотного снайпера и снайпера-разведчика) при использовании штатного патрона СН. Вымывание СВД у нас пока компенсировать нечем.
 
Кстати, это не значит, что СВД - плохая винтовка. на сегодня это лучшее оружие в своем классе (винтовка для марксмана, пехотного снайпера и снайпера-разведчика) при использовании штатного патрона СН. Вымывание СВД у нас пока компенсировать нечем.
А что зброяр?