За самостійну соборну українську державу!
Свобода народам і людині!
До відома громадянству
В останньому часі вдалося нам зговоритися з людьми від польського партизанського штабу (так ті люди себе називали). Справа йшла про організацію при УПА польських партизанських відділів, що мали б боротися проти німців і большевиків.
Здавалося, що вже нарешті вдасться нам оминути можливого польсько-українського конфлікту, і спільними силами оборонятися перед хижими наїздниками. Проте людці з згаданого “штабу” ужили підступу, бо користаючи з переговорів посилено провадили серед наших відділів розвідку, з чого чатинно підсилали матеріяли в руки німців, які це використовували у боротьбі з українським повстанчим рухом (на це маємо факти). І нарешті, в ніч з 10 на 11-те липня, при помочі місцевих поляків, намагалися зняти сторожу і захопити штаб та в дальшому — зліквідувати цілий загін, при якому за договором УПА мали самі організуватися.
При невеликих втратах українським повстанцям цей напад удалося відбити. Змагаючи до позбуття дальшої загрози з сторони поляків, ми вирішили покарати польський штаб з найбільшою суворістю, що і зробили, при чому потерпіло польське населення, на якого терені цей штаб знаходився.
На цьому не кінець... Люди, подібні тим “штабовикам”, знов зчинили крик, що ніби українці хочуть вирізати всіх поляків і намовляли їх лишати напризволяще свої господартства та втікати... Куди? - Там де чекав їх певна смерть.
Вияснюємо, що ми не маємо наміру ліквідувати польського населення, а те, що сталося, - було конечним у власній обороні. По кров мирного польського населення ми не посягаємо.
Від польського населення, що замешкує ці терени, вимагаємо:
1. Визнати нас повноправними господарями нашої землі і не плекати у собі загарбницьких думок відносно українських етнографічних земель.
2. Лояльно відноситися до Української Повстанчої Армії (УПА), яка сьогодні виступила в обороні всього громадянства України та не бути дволичними (як ті “штабовики”) у віношенні до УПА.
3. Не слухати підшептів імперіялістчних агітаторів, що закликають польське громадянство до абсурдальної боротьби проти 4-кратно більшого укр. Народу; щоб видерти у нього його прадідівські землі, що завжди виходить тільки на шкоду самому ж польському народові.
4. Віддати в руки командам укр. повст. відомості про тих людей з поміж польського громадянства, що держать зв’язки з нім. розвідкою і про все доносять німцям.
Вимоги наші скромні, здається, що польське громадянство повинно нам піти назустріч.
Усякого роду польсько-український конфлікт хочемо оминути, як також хочемо запевнити безпеку.
Підкреслюємо, що не ми є причиною нещасть поляків, але поляки самі. І чи будуть наші взаємовідносини такими як і тепер чи кращі, чи знайдемо ми таки спільну мову у визвольній боротьбі та державному будівництві обох народів, залежить виключно від самих же поляків, від їх постави. На добре діло ми завжди готові.
Постій,15 липня 1943 р. Слава Україні!
УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНЧА АРМІЯ
Штаб загону “Січ”