Два найбільш очікувані винаходи у 2020 — це вакцина та ліки проти COVID-19. Якщо з вакцинами можемо хоч трохи бути впевнені, адже їхні розробки зараз в активній фазі, і принаймні десять кандидатів вже на третій стадії клінічних випробувань, то з ліками не все так просто.
Днями опублікували результати Solidarity Trial — великого клінічного дослідження ліків (з контролем плацебо), які застосовували для лікування COVID-19. Це препарати гідроксихлорохін, ремдесивір, лопінавір (з ритонавіром) та інтерферон-β1a. Останній досліджували в комбінації з лопінавіром, а пізніше без. В дослідження було залучено 11 266 людей в більш ніж 400 лікарнях у 30 країнах світу. Поки результати опублікували в препринті ▶
https://bit.ly/37mFZy6
І вони такі: жоден з препаратів, які досліджували, не показав ефективності в лікуванні госпіталізованих пацієнтів з COVID-19 — ані у зменшенні тривалості перебування в лікарні, ані зменшенні смертності, також їхній прийом не впливав на потребу в підключенні до апарату штучної вентиляції легень.
Щодо гідроксихлорохіну (протималярійний препарат) та лопінавіру і ритонавіру (це ліки, які приймають люди з ВІЛ) стало все ясно ще раніше — після результатів клінічного дослідження Recovery в Британії. Спочатку виявилося, що гідроксихлорохін не приносив жодної користі госпіталізованим пацієнтам, згодом, що лопінавір/риторнавір також — прийом цих препаратів не зменшував суттєво смертність у порівнянні зі стандартною допомогою.
https://bit.ly/37mO5H0 Проаналізувавши ці результати та інші зібрані дані з досліджень, ВООЗ виключила ці препарати з дослідження Solidarity.
https://bit.ly/3dD0Cal
Все ще існувала надія на ремдезивір та інтерферон-бета, який спочатку вводили у комбінації з ритонавіром та лопінавіром, але після виходу даних дослідження Recovery почали досліджувати як самостійний препарат. Тепер дані Solidarity цю надію також фактично розвіяли.
➡ Конкретно у цьому дослідженні ремдесивір показав такі результати: з 2743 госпіталізованих пацієнтів, які його отримували, померли 11%. У контрольній групі — 11,2%. Бачимо, що різниця настільки незначна, що могла виникнути навіть випадково. Отримані дані з проведених раніше досліджень вказували, що ремдесивір зменшував тривалість перебування в лікарні, але не мав значного ефекту на смертність. (
https://bit.ly/37j1PCn) або ж не показував значущих клінічних результатів.
https://bit.ly/3jd45gI Вже тоді науковці вказували, що робити цей препарат загальнодоступним для лікування COVID-19 скоріше за все немає сенсу, зокрема, через його ціну.
➡ Інтерферон-бета показав ще гірші результати: смертність у групі, яка отримувала препарат (самостійно або в комбінації з лопінавіром чи ритонавіром), становила 11,9%. У контрольній групі — 10,5%.
Що маємо у підсумку? Ті препарати, на які покладали велику надію, виявилися неефективними у лікуванні COVID-19, та жодним чином не вплинули на смертність внаслідок хвороби. Можливо, деякі їхні дослідження ще продовжать з вивченням, чи допомагають вони на ранніх стадіях хвороби. Але зараз зрозуміло точно, що ці противірусні препарати не приносять жодної користі для пацієнтів з тяжким перебігом хвороби.
Лікарям і пацієнтам може бути важко це усвідомити, але зараз досі немає ефективних ліків для лікування COVID-19. І скоріше за все їх не буде взагалі. Антибіотики також не грають вагомої ролі в лікуванні цієї хвороби, при цьому їхнє безконтрольне застосування під час пандемії може мати катастрофічні наслідки глобально у вигляді антибіотикорезистентності.
У лікуванні COVID-19 важливо використовувати підхід “sensible medicinе”. Він пропонує більш ретельний та уважний погляд на доступні варіанти лікування та їхню ефективність у пацієнтів з COVID-19. І передусім закликає лікарів підвищити рівень стандартної допомоги за пацієнтами, зменшити зайві втручання (наприклад, виписати будь-які ліки про всяк випадок, бо це створює ілюзію допомоги) та суворо керуватися науковими даними. Часом умовна бездіяльність — наприклад, не давати пацієнту ліки, ефективність яких може бути спірною та мати негативні наслідки для пацієнта, може бути безпечнішою, ніж дія (дати такі ліки). Важливий баланс та стриманість. Тут є цікава про це стаття:
https://bit.ly/2FHZ6ar
Окрема історія як реагує керівництво МОЗУ на нові дані щодо препаратів для лікування COVID-19. Коротка відповідь — майже ніяк.
Спочатку так було з гідроксихлорохіном. На появу даних, які прямо вказували на небезпеку гідроксихлорохіну, жодної реакції не було.
https://bit.ly/3fSdJnA Добре, що з протоколу в липні виключили лопінавір та ритонавір, але гідроксихлорохін там все ще залишився.
https://bit.ly/3m2emOG
Тепер схожа ситуація може бути з ремдесивіром. Головний санітарний лікар Віктор Ляшко вчора повідомив, що препарат закуплено і його вже везуть в Україну.
https://bit.ly/3jcLkKr Цікаво, чи зміниться щось у протоколі МОЗУ для лікування COVID-19 щодо його застосування, зважаючи на нові дані.
Зараз нам всім залишається одне — не нехтувати заходами безпеки, аби не підхопити вірус — правильно носити маску, дотримуватися фізичної дистанції та гігієни рук, очікувати на ефективну і безпечну вакцину проти COVID-19 та зберігати здоровий глузд.
Щодо останнього пункту раджу почитати інтерв’ю лікаря Ruslan Buianovskyi для Лівий Берег - LB.UA ▶
https://bit.ly/37mzgEm Це, зокрема, хороше пояснення простою мовою чому нам варто дотримуватися всіх попередніх пунктів та ретельно піклуватися про своє здоров’я та здоров’я своїх близьких.