Якщо особовому складу нема чим зайнятись, він починає займатися фігньою. (с)
Наприкінці Другої Світової Дж.Рейнбургу, командиру одного з американських льотних підрозділів, що базувався на тропічних островах у Тихому океані, закортіло морозива.
Він набив цинк з під кулеметних патронів сумішшю консервованого молока з какао, засунув його в підвісний бак для палива, записав в журнал польотів мету "Тестування кисневої системи" й піднявся на своєму F4U «Корсар» на висоту 25,000 футів. На наші гроші це приблизно 8,000 м.
Морозива не вийшло, вийшло холодне шоколадне молоко, але його зжерли. Наступного разу він поставив два баки, причому вже не під черево, а в сервісні панелі на кінцях крил «Корсара», подалі від гарячого мотора. Записав у журнал польотів "Тестування нагнітача" і піднявся ще вище. Вийшло трохи краще, і морозиво зжерли.
Проте Рейнбург був невдоволений: маса недостатньо добре перемішалася. Тоді контейнери обладнали міні-міксерами з виступаючими повітряними гвинтами, що оберталися під тиском повітря. Ось тоді морозиво вийшло «як удома», після чого аналогічним чином переобладнали решту машин ескадрильї.
І все йшло якнайкращим чином, поки не було порушено вимоги режиму таємності. Командир бази полковник Бейлі викликав когось з підлеглих Рейнбурга й наказав передати приблизно таке: «Я все знаю! Ви мене не обдурите, Рейнбург, у мене скрізь очі! Я завтра буду у вас, і тільки спробуйте не залишити мені порцію!»
Гадаю, це була найдорожча технологія приготування морозива в світі, але знаєте, що я вам скажу? Збройні сили власної Батьківщини варті й більшого.
З днем ЗСУ! Вітаю усіх причетних! Нехай всім вистачить і морозива, і набоїв!